Клацає щелепа: причини дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба | Оксамит

Якщо під час відкривання або закривання рота ви чуєте клацання в області щелепи, не варто одразу лякатися. У деяких випадках звук може бути безболісним і не потребувати активного лікування. Але якщо разом із клацанням з'явилися біль, обмеження рухливості, напруження м'язів або відчуття, що щелепа "заїдає", це вже привід звернутися до стоматолога.
У стоматології "Оксамит" ми часто стикаємося з пацієнтами, які роками ігнорують подібні симптоми. Людина звикає до клацання, вважає його особливістю організму, а звертається по допомогу лише тоді, коли стає складно широко відкрити рот або з'являється постійний біль.
У цій статті розповімо, чому клацає щелепа, що таке дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, як на його роботу можуть впливати прикус і бруксизм та коли необхідна консультація стоматолога.
Що таке скронево-нижньощелепний суглоб
Скронево-нижньощелепний суглоб, або СНЩС, з'єднує нижню щелепу з основою черепа. Він розташований безпосередньо перед вухами з обох боків голови.
Це один із найбільш активно працюючих суглобів нашого організму. Протягом дня він бере участь у величезній кількості рухів:

• відкриванні та закриванні рота;
• жуванні;
• ковтанні;
• розмові;
• позіханні.

Усередині суглоба знаходиться невеликий хрящовий диск, який допомагає нижній щелепі рухатися плавно. Якщо взаємодія між суглобовими структурами, м'язами та зубами порушується, можуть з'являтися характерні звуки, біль та інші неприємні симптоми.
Саме тому ситуація, коли клацає щелепа, не завжди пов'язана безпосередньо із зубами. Але стоматологічні фактори можуть відігравати важливу роль.
Чому клацає щелепа при відкриванні рота
Одна з поширених причин клацання пов'язана з рухом суглобового диска. У нормі він рухається разом із нижньою щелепою. Якщо його положення або траєкторія руху змінюється, під час відкривання чи закривання рота може виникати характерний звук.
Іноді людина чує один чіткий "клац" при відкриванні рота та ще один при його закриванні. В інших випадках звук може бути менш вираженим.
Серед можливих факторів, які можуть сприяти появі симптомів:
Порушення роботи жувальних м'язів
Постійне перенапруження жувальних м'язів може змінювати характер рухів нижньої щелепи. Людина може навіть не помічати, що регулярно стискає зуби протягом дня.
Бруксизм
Бруксизм - це мимовільне стискання або скреготіння зубами, яке часто виникає під час сну. Регулярне перевантаження може впливати не тільки на зуби, а й на жувальні м'язи та СНЩС.
Про бруксизм можуть свідчити ранкова втома або біль у жувальних м'язах, підвищена чутливість зубів, стирання зубів, головний біль після пробудження.
Особливості прикусу
Прикус визначає, як верхні та нижні зуби контактують між собою. Певні порушення можуть змінювати розподіл навантаження під час жування.
Водночас важливо не спрощувати ситуацію до твердження "клацає щелепа через неправильний прикус". Причини дисфункції СНЩС можуть бути комплексними, тому діагностика повинна враховувати стан суглобів, м'язів, зубів та характер рухів щелепи.
Травми
Удар у область щелепи, падіння, спортивні травми або інші пошкодження можуть вплинути на роботу суглоба.
Надмірне навантаження
Тривале жування дуже твердої їжі, звичка постійно жувати жувальну гумку або широко відкривати рот під час позіхання також можуть провокувати дискомфорт у людей із уже наявною проблемою.
Чи небезпечно, якщо щелепа просто клацає
Не кожне клацання означає захворювання, яке потрібно негайно лікувати.
Якщо щелепа клацає, але при цьому немає болю, набряку, обмеження відкривання рота, блокування або інших симптомів, лікар може рекомендувати спостереження та контроль стану.
Проте самостійно визначити причину звуку неможливо. Особливо якщо клацання з'явилося недавно, поступово стає гучнішим або супроводжується іншими змінами.
Тому орієнтуватися варто не тільки на сам звук, а на загальну картину.
Клацає і болить щелепа при відкриванні рота: коли потрібно звернутися до лікаря
Якщо болить щелепа при відкриванні рота, краще не відкладати консультацію.
Особливо важливо звернутися до стоматолога, якщо ви помічаєте:

• біль біля вуха або в області скроні;
• біль під час жування;
• відчуття втоми жувальних м'язів;
• регулярне клацання або хрускіт;
• обмежене відкривання рота;
• відчуття блокування щелепи;
• зміну траєкторії руху нижньої щелепи;
• головний біль, який може бути пов'язаний із перенапруженням жувальних м'язів;
• підвищену чутливість або стирання зубів;
• відчуття, що зуби стали змикатися інакше.

Не варто чекати, поки симптоми стануть постійними. Чим раніше визначити можливу причину, тим простіше підібрати відповідну тактику.
Як дисфункція СНЩС пов'язана зі стресом
Щелепа може реагувати не тільки на стоматологічні фактори.
Під час стресу людина часто несвідомо напружує м'язи обличчя та стискає зуби. Якщо така звичка повторюється багато разів протягом дня або зберігається вночі, жувальний апарат отримує додаткове навантаження.
Саме тому деякі пацієнти помічають, що біль або напруження в області щелепи посилюються у періоди емоційного навантаження.
У таких випадках лікування може передбачати не лише стоматологічні заходи, а й роботу з поведінковими звичками, режимом відпочинку та причинами надмірного напруження.
Як стоматолог діагностує дисфункцію СНЩС
Діагностика починається з консультації. Лікар розпитує, коли з'явилися симптоми, що саме провокує біль або клацання, чи є звичка стискати зуби, чи були травми та інші важливі фактори.
Під час огляду стоматолог оцінює:

• амплітуду відкривання рота;
• траєкторію руху нижньої щелепи;
• роботу жувальних м'язів;
• наявність болючих ділянок;
• характер змикання зубів;
• стан зубів та ознаки їх надмірного стирання;
• наявність клацання або інших звуків у суглобі.

За необхідності можуть бути рекомендовані додаткові методи діагностики. Конкретне обстеження залежить від симптомів та попередніх результатів огляду.
Важливо, що універсального обстеження, яке було б необхідним абсолютно кожному пацієнту з клацанням щелепи, немає. Діагностика підбирається індивідуально.
Скронево-нижньощелепний суглоб: лікування залежить від причини
Скронево-нижньощелепний суглоб, лікування якого часто шукають пацієнти в інтернеті, не має одного універсального способу корекції.
Тактика залежить від того, що саме викликає симптоми.
У деяких ситуаціях достатньо консервативних заходів. Лікар може рекомендувати тимчасово зменшити навантаження на суглоб, скоригувати певні звички, працювати з перенапруженням м'язів та контролювати стан у динаміці.
Якщо проблема пов'язана з бруксизмом, стоматолог може розглянути використання індивідуальної капи або іншого спеціального засобу. Важливо, щоб його призначав лікар після оцінки ситуації, а не за принципом "купити універсальну капу в магазині".
У частині випадків необхідний комплексний підхід із залученням ортодонта, ортопеда, фізичного терапевта або інших спеціалістів.
Не менш важливо розуміти, що лікування СНЩС не зводиться до автоматичного "виправлення прикусу". Будь-які незворотні стоматологічні втручання повинні мати чіткі показання.
Чи потрібно лікувати клацання щелепи
Це питання не має однакової відповіді для всіх.
Безболісне клацання без обмеження рухливості не завжди потребує активного втручання. У таких випадках лікар може запропонувати спостереження.
Інша ситуація, коли разом зі звуком виникають біль, набряк, обмеження відкривання рота або блокування суглоба. Тут уже важливо визначити причину та не допускати погіршення стану.
Особливо не варто самостійно намагатися "вправити" щелепу, виконувати агресивні вправи або купувати ортодонтичні конструкції без консультації.
Чому не варто чекати, поки щелепа почне боліти
Біль часто сприймається як головний сигнал проблеми. Але порушення роботи СНЩС може певний час проявлятися лише звуком або відчуттям напруження.
Людина поступово звикає до клацання і перестає звертати на нього увагу. Через це момент звернення до лікаря може відкладатися на місяці або навіть роки.
Саме тому ми радимо звернути увагу на нові або незвичні симптоми. Консультація не означає, що вам обов'язково призначать складне лікування. Іноді головне завдання лікаря - визначити, що активне втручання наразі не потрібне, і дати рекомендації для контролю стану.
Що можна зробити самостійно до консультації
Якщо щелепа почала клацати або з'явився дискомфорт, до візиту до лікаря можна звернути увагу на повсякденні звички.
Спробуйте:

• не відкривати рот надмірно широко;
• тимчасово уникати дуже твердої їжі, якщо жування провокує біль;
• не жувати постійно на одній стороні;
• звертати увагу, чи не стискаєте ви зуби вдень;
• не намагатися самостійно вправляти або активно "розробляти" суглоб;
• записати, коли саме виникає клацання або біль.

Останній пункт може бути особливо корисним. Наприклад, лікарю важливо знати, чи з'являється симптом під час позіхання, жування, після пробудження або в періоди стресу.
Коли потрібно звернутися по допомогу якнайшвидше
Якщо ви не можете нормально відкрити або закрити рот, щелепа заблокувалася, виник сильний біль після травми, з'явився виражений набряк або інші гострі симптоми, не варто відкладати медичну допомогу.
У разі гострої травми або раптового значного обмеження рухів щелепи потрібна очна оцінка стану.
Висновок
Якщо у вас клацає щелепа, це не привід для паніки, але й не симптом, який варто автоматично ігнорувати. Особливо якщо до клацання приєдналися біль, напруження м'язів, зміна рухливості або блокування.
Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба може мати різні причини, тому правильна діагностика важливіша за спроби самостійно визначити проблему за симптомами з інтернету.
У стоматології "Оксамит" ми рекомендуємо починати з консультації та детального огляду. Після оцінки стану лікар зможе пояснити, що саме може спричиняти симптоми та чи потрібне лікування.
Якщо ви помітили, що щелепа регулярно клацає, болить під час відкривання рота або з'явилося відчуття напруження в області жувальних м'язів, запишіться на консультацію до стоматолога "Оксамит" у Києві. Краще розібратися з причиною симптомів спокійно та вчасно, ніж чекати, поки дискомфорт почне впливати на щоденне життя.